Урок позакласного читання у 1 класі за твором В. Сухомлинського «Красиві слова і красиве діло»

Урок позакласного читання у 1 класі за твором В. Сухомлинського «Красиві слова і красиве діло»

Вчитель: Дубинюк Л. М.

Тема: «У царстві справедливості й добра»

Мета: ознайомити учнів із творчою спадщиною В.О.Сухомлинського на прикладі оповідання  « Красиві слова і красиве діло»;

- розвивати мовлення дітей, мовну  та життєву компетенції;

- вдосконалювати навички читання;

- виховувати бажання творити добро, бути ввічливими і вдячними за доброту.

Обладнання:портрет В.О.Сухомлинського, виставка книг В.О.Сухомлинського, мультфільм « Просто так», малюнок дерева, листочки.

Хід уроку

      I.            Орг. момент

   II.            Оголошення теми і завдань уроку

                        справедливості  У добра й царстві

-         Як  ви розумієте цей вислів ?

Епіграф до уроку «Сказав мудрець: живи, добро звершай,

                                    Та нагород за це не вимагай.

                                     Лише в добро й у вищу правду віра

                                  Людину відрізня від мавпи і від звіра.

                                    Хай оживає істина стара:

                                   Людина починається з добра !»

III.            Актуалізація опорних знань

 -« Асоціативний кущ»:

                                                    - добро-

-«Мікрофон»: учні розповідають про свої добрі вчинки

IV.            Вивчення нового матеріалу

- Розповідь учнів  про життя і творчість В.О.Сухомлинського

1-й учень. Народився Василь Олександрович Сухомлинський на Україні у с. Василівка Кіровоградської обл. в незаможній сім’ї гарячого серпневого дня 1918 року.

     2-й учень.     Батько його, Олександр Омелянович, орав, працював столяром і теслярем у поміщицьких і селянських господарствах, майстрував колеса і музичні інструменти. Пізніше був сільським активістом, керував трудовим навчанням з деревообробної справи.

    3-й учень.   Мати, Оксана Юдіна, працювала в колгоспі, займалася домашнім господарством, а зимовими вечорами сиділа над своїм шитвом і розказувала дітям казки. У сім’ї, крім Василя, було ще троє дітей – Іван, Сергій і Меланія. Батьки ніколи не карали дітей, не вживали лайливих слів, дотримувались традицій народної педагогіки. Тому, мабуть, усі їхні діти обрали професію вчителя.

4-й учень. Змалку в дітей виховували любов до книги. У діда була бібліотека. Помираючи, свої книги він віддав Василеві. Батько змайстрував хлопчикові красиву скриньку, де він зберігав найулюбленішу літературу: твори Франка, Гоголя, Лесі Українки.

5-й учень. Ріс хлопчик жвавим і допитливим. Змалку любив малювати. Але зошити, фарби й пензлі можна було придбати тільки за лікарські рослини. Та бажання малювати було таке сильне, що хлопець цілими днями пропадав у лісі. За склянку насіння акації одержував два зошити. У навчанні був старанним і здібним, мав чудову пам'ять. Був хорошим товаришем. У школі допомагав товаришам, яким важко давалася математика.

6-й учень. Під час Великої Вітчизняної війни Василь Олександрович став на захист Батьківщини. Був двічі тяжко пораненим, довго лікувався в шпиталі. Після перемоги Сухомлинський знову повернувся до школи, працював учителем, а потім – директором Павлиської школи, де пропрацював 22 роки

       7- учень.       Прожив 52 роки. Написав понад 70 томів наукових праць, біля
       1500 цікавих       розповідей для дітей: мініатюр, казок, оповідань, легенд, притч, новел.

-         Ознайомлення з виставкою книг В.О.Сухомлинського

-          

-         ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА

   V.            Опрацювання твору В.О.Сухомлинського « Красиві слова і красиве діло»

- Робота над заголовком: пояснити значення слів «красиві»

- Первинне читання тексту вчителем з передбаченням

 Василь СУХОМЛИНСЬКИЙ
Красиві слова і красиве діло

Серед поля стоїть маленька хатина. її побудували, щоб у негоду люди могли сховатися й пересидіти в теплі.

Одного разу серед літнього дня захмарило й пішов дощ. А в лісі в цей час було троє хлопців. Вони сховалися в хатинці й дивилися, як з неба ллє, мов з відра.

Коли це бачать: до хатини біжить ще один хлопчик. Незнайомий. Мабуть, з іншого села. Одежа на ньому була мокра, як хлющ. Він тремтів од холоду.

І ось перший із тих хлопців, які сиділи в сухому одязі, сказав:     (передбачення)

— Як же ти змок на дощі! Мені жаль тебе...

Другий теж промовив красиві й жалісливі слова :  ( передбачення )

— Як страшно опинитися в зливу серед поля! Я співчуваю тобі...

А третій ( передбачення )  не сказав ні слова. Він мовчки зняв із себе сорочку й дав її змоклому хлопчикові. Той скинув мокру сорочку й одягнув суху.

Гарні не красиві слова. Гарні — красиві діла.

  — Чи пожаліли хлопці незнайомого хлопчика, що змок?

— Як кожний із них це зробив?

— Як розуміти вислів «Гарні не красиві слова. Гарні красиві діла»

1.     Читання тексту учнями ( робота в групах )

І гр. – ( діти, які читають швидко )- читають мовчки

ІІ гр. – колективно – « Ланцюжком» з допомогою вчителя

2.     Вибіркове читання

-         Де стояла хатинка ?

-         Де були хлопці ?

-         Що  робив незнайомий хлопчик ?

-         Що сказав перший хлопчик ?

-          Що сказав другий хлопчик ?

-         Що зробив третій хлопчик ?

-          

ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА

VI.            Закріплення вивченого матеріалу

1.     Рефлексія

-         Яке оповідання читали ?

-         Хто його автор ?

-         Що корисного почули ?

Перегляд мультфільму « Просто так»

-         Що нового дізналися з побаченого ?

2.     Колективна творча вправа « Дерево Добра»

-         У вас на партах є листочки, на яких ви напишіть слово доброти і почепіть його на наше чарівне дерево Добра ( діти пишуть свої слова, виходять до дошки, зачитують їх і прикріплюють до дерева ).

-         Звучить пісня про добро Н. Май

VII.            Підсумок уроку

Слово вчителя:

-         Кажуть, коли народжується людина, Бог запалює на небі зірку і посилає до неї Ангела-охоронця. Уві сні Ангел цілує дитя тричі: в чоло – аби воно зростало розумним, в личко – щоб було красивим, та в груди – аби здоров я, любов і добро вселились в його тіло, серце і душу.

Не говори про доброту,

Коли ти нею сам не сяєш…

Коли у радощах витаєш,

Забувши про чужу біду.

Бо доброта не тільки те,

Що обіймає тепле слово.

В цім почутті така основа,

Яка з глибини душі росте.

Коли її не маєш ти,

То раниш людяне в людині.

Немає вищої святині,

Ніж чисте сяйво доброти!