Урок мислення в природі в 3 класі
Вчитель: Шевченко А. В.
Тема: Зимовий урок
Мета:
- розкрити ознаки
зими; учити учнів бачити і відчувати красу природи;
- заохочувати дітей
до творчості, складати загадки, казки;
- розвивати
позитивно-емоційне ставлення до пізнання навколишнього;
- виховувати почуття
прекрасного, дбайливого ставлення до природи.
Хід заняття
І. Організаційний момент
Срібні дерева,
Срібне гілля,
Сріблом пухнастим
Вкрита земля.
Срібні у синьому
Небі хмарки.
В срібних заметах
Срібні стежки.
Срібний-пресрібний
Ліс приберіг
Білочці срібний
Срібний горіх.
Вчитель:
— Діти, чому ви так
любите зиму? (Відповіді дітей.)
— Згадайте, скільки
гарного навкруги взимку — блискучі бурульки, ажурні сніжинки, таємничі
кучугури... Казкова краса зими притягує, хвилює, бентежить нашу уяву. А чому
настає зима? Існує така казка.
Високо-високо, за найвищими хмарами була незвичайна країна, господарювала
там мати Природа. Вона посилала на землю до людей своїх діток-доньок. А було їх
чотири: Весна, Літо, Осінь, Зима. Щоразу матінка Природа готувала своїх доньок
до подорожі на землю. І коли помахала Осінь останнім своїм жовтим листом і
попрощалася з нами, настала черга Зими йти до людей.
II. Повідомлення теми і мети заняття
— Сьогодні ми
говоритимемо про зиму.
Мета нашого заняття:
розкрити ознаки зими; вчитися бачити і відчувати красу природи, складати
загадки; розвивати позитивно-емоційне ставлення до пізнання навколишнього;
виховувати почуття прекрасного, дбайливого ставлення до природи.
III. Основна частина
— Дізнавшись, що у
нас сьогодні заняття присвячене зимі, Зимонька-снігуронька завітала до нас.
— Цікаво, а що ви
знаєте про роботу зими? У якому стані зараз нежива природа? (Відповіді дітей.)
— Діти, відгадайте
загадку.
Біле, як сорочка.
Пухнасте, як квочка.
Крил не має, а гарно
літає.
Що це за птиця, що
сонця боїться? (Сніг)
— Чому ви вважаєте,
що це сніг? (Відповіді дітей.)
— Якими є перші
вісники зими — сніжинки? (Пухнасті; великі; білі-білі; легенькі, як пушинки)
— На що вони схожі?
(На білих мух, білих пташенят)
— Звідки ж вони
прилетіли? (З неба)
— Яке небо? (Похмуре,
сердите, непривітне. По ньому пливуть темно-сірі хмари і сиплять снігом.)
— Послухайте рядки з
вірша М. Рильського.
Білі мухи налетіли,
Все подвір’я стало
біле,
Не злічити білих мух,
Що летять неначе пух.
— Що нагадують
сніжинки? (Відповіді дітей.)
— Діти, підставте
рукавичку і спіймайте сніжинку, погляньте на неї. Яка вона? Фізкультхвилинка
Ой летять, летять сніжинкм
Білосніжні пушинки.
(Діти навпочіпки,
руки в сторони, легкими рухами йдуть по колу.)
Це Зимонька-Зима
Рукавами повела.
(Діти зупиняються
обличчям у коло. Руки зі сторони в сторону, виконують пружинку.)
Всі сніжинки
закрутила
І на землю опустила.
(Діти кружляють
навколо себе. Присідають.)
— А тепер зробіть так, щоб сніжинка сіла вам на руку. (Діти
виконують.)
— Що замість неї
залишилося? (Крапелька води)
— Із чого сніжинка?
(З води)
— Хто її викував?
(Мороз)
— Як це відбувається?
(Хмаринка пустить крапельку на землю погуляти або землю напоїти, а мороз тут як
тут. Ще в повітрі заморозить її і викує з неї чарівну зірку.)
— Що сніжинки роблять
на землі? (Вони прикривають землю теплою, пуховою ковдрою. нехай вона спочиває
у сні.)
Учні читають вірші
Забіліли сніги
Ось і зима вже
настала:
Там де шуміли луги,
Там де зозуля кувала
—
Знов забіліли сніги.
Сніг на полях, на дорозі,
Снігом укриті хати.
Як тепер Діду Морозу
Наше село віднайти?
Вранці до гаю стежину
Нам протоптать
довелось.
Щоб і до нас на
ялинку
Теж завітав Дід
Мороз.
А. Качан
Робота над загадками
Ніжна зірка,
сніжно-біла,
На рукав з гори
злетіла.
Поки ніс її сюди,
Стала краплею води.
(Сніжинка)
Вчора з хмари падало,
Річкою текло,
А сьогодні ствердло
І блищить мов скло.
(Дощ, сніг, лід)
Що росте догори
коренем? (Бурулька)
На дворі горою, а в
хаті водою. (Сніг)
Хто наткав полотна
Аж до лісу від вікна?
І сміється задається:
«От така ширина!»
(Зима)
— Придивіться уважно
до зимового пейзажу. Чи можна назвати цю пору року безбарвною? (Відповіді
дітей.)
— Назвіть кольори
зими. Влаштуємо змагання: хто більше знайде кольорів та відтінків у зимовій
порі.
— Який же колір —
прикметник — справедливо вважають головним кольором зими? (Білий)
Грудень
Перший зимовий місяць
називався грудень (час непроїзних
доріг, «грудь» – земля перетворюється в замерзлі грудки, інша назва була
студень (пов’язано з настанням холодів).
Січень
Свою назву місяць
дістав за тріскучі морози і люті хуртовини. У старовину казали: «У січні і
снігом лице січе, і морозом вуха пече». Білоруси називають його «студзень», а
болгари — «великий січко». А ще існують назви «сніговик», «тріскун»,
«вогневик», «просинець», адже небо в цей час частіше спить.
Лютий
Підступний лютий —
найкоротший місяць року. О цій порі шаленіють вітри, сичать морози. Його
називають «сліпень», «лютий», «криво-доріг», а ще «межень», адже є межею між
зимою і весною. Та найбільш вдала назва «бокогрій».
IV. Підсумок заняття
Молодці. Ви добре сьогодні попрацювали.
Який настрій у вас зараз?
Закінчить речення: «Свято – це коли …»
(весело)
Деякі складені текси учнів, уявляючи себе деревом, кущем або твариною
взимку.
(Мої учні уявили себе тваринами, адже дуже переживають за них, як
вони перезимують цю зиму)
Безпечна Антоніна
Я – лисичка
Я – лисичка. Мені не дуже добре взимку, тому що немає чого їсти. Я не
люблю зиму, бо тоді холодно, як у холодильнику. Мені доводиться бігати, щоб не
замерзнути. Дуже люблю стрибати, як зайчик.
Я помаранчевого кольору, в мене чотири лапки і довгенька голівка.
Ось таке в мене життя в зимовому лісі!
Харитонов Роман
Я – Вовк-Зубами Клац
Я – вовк Зубами Клац. Дуже не люблю зиму, тому що холодно та немає чого
їсти. Птахів мало, зайчики в цю пору
року змінюють колір, а тому на фоні снігу зовсім не помітні.
Я стаю голодним. І тоді, хоч – не – хоч, приходиться наближатися до
людських будівель, щоб чимось поживитися. Коли шматком хліба, коли кісточкою або курочкою. Дуже
важко жити в цей час.
Я не люблю зиму, а через те, що в холод мерзну і цокочу зубами, мене друзі
прозвали – Вовк - Зубами Клац.
Тищенко Софія
Я – ведмідь
Я – ведмідь, круглий, як м’яч, коли наїмся.
Взимку сплю в барлозі, тому що в
ній тепло та затишно. Не люблю зиму за те , що вона холодна. Дітям можна
погратися в сніжки, а мені ні.
Отак живеться мені в зимовому лісі.
Ну все, я пішов спати!
Шепель Анастасія
Я – синичка
Мене звати Синичка. Я швидка, як блискавка.
Взимку мені погано тому, що не можу знайти їжу. Але мені люди роблять годівнички.
Мені не подобається зима, бо вона дуже холодна.
Бережний Сергій
Я – білочка
Я уявив себе білочкою, яка стрибає з гілочки на гілочку, збирає шишки. А
також робить собі будинки в дереві, знаходить нових друзів та грається з ними, шукаючи
нових пригод.
Іллічова Софія
Я - ведмедик
Я – ведмідь : великий
та бурий. Люблю їсти мед, бо він корисний та смачний. Але не люблю зиму, тому
що холодно. Та мені все одно, адже я сплю.
Немає коментарів:
Дописати коментар